Бидлу тут не місце. Медвєдєв, Рубльов, Сабаленко і компанія - що робити із найбільшими хамами в тенісі?

Здається, це закономірність. В заголовок статті винесені прізвища спортсменів, які останнім часом вирізнялись найбільш скандальною і хамською поведінкою на корті. Чого вартий тільки приклад Даніїла Медвєдєва, який знов сперечався із суддею та видав геть незрозумілий спіч про використання тенісних м'ячів в сексуальних іграх під час матчу в Роттердамі. Але як же показово, що в цьому переліку опинились саме спортсмени зі статусом "нейтральних" або ж "безпрапорних".

Джерело фото: скріншот трансляції матчу проти Юго Юмбера в Роттердамі 

На сайті існує правило, згідно із яким національність таких спортсменів не згадується в матеріалах. Якщо вони виступають в турі в статусі "нейтралів", то в називатися мають так само. І немає сенсу підкреслювати ані національність, ані країну, з якої вони походять, бо ці назви навіть згадувати зайвий раз не хочеться. Але в цьому конкретному випадку це правило варто порушити. Бо це вже стає закономірністю - найбільшим бидлом тенісу наразі є представники росії та білорусі.

Так, часи, коли тенісисти були джентльменами та леді, а сам теніс був аристократичним видом спорту, давно минули. Ні, аби досягнути в ньому успіху аристократом все ж таки варто бути, бо не вклавши кілька сотень тисяч доларів в тренувальний процес, розраховувати на місце бодай у топ-100 рейтингу доволі складно. Але ж ми говоримо про ту саму "аристократичну" поведінку. І так, слід визнати, що про неї вже можна забути.

Зрозуміло, що з розвитком технологій, соцмереж і появою смартфонів в кожних руках, скандальні випадки в тенісі підсвічуються і підкреслюються. Без цього ми б, наприклад, ніколи не побачили вірусного відео і не дізнались про "найкращу тенісистку світу", яка зіграла свій матч на турнірі десь в нетрях ITF. 

Але ж скандальною поведінкою, про яку ми сьогодні говоримо, відзначаються спортсмени з високих позицій рейтингу, а якщо говорити про Сабаленко, то мова йде взагалі про першу ракетку світу. І до тенісистів такого рівня увага була завжди. Їхні матчі в прямому ефірі висвітлюються вже десятиріччями. Тож проблема явно не у розвитку технологій.

Можемо уявити, щоб Роджер Федерер розповідав судді на вишці, куди варто запхати м'ячі, які йому раптом не сподобались? Чи аби Рафаель Надаль крив матами свою команду на трибунах? Отож. Можемо згадати скандали Серени Вільямс? Звісно, про неї поговоримо згодом. Але вона гучно вступала в конфлікти раз на п'ятирічку. А зараз подібні речі, чомусь, стають нормою. І боротися із ними, ніби, намагаються. Але боротьба ця відверто програється.

Що нам взагалі кажуть правила? Всі ці речі підпадають під параграф про "неспортивну поведінку", який, здається, спеціально прописаний максимально розмито. Зрозуміло чому, бо всі такі моменти виписати просто неможливо. Чому, наприклад, можна говорити із арбітром про погоду, але не можна про м'ячі і задоволення? Це була іронія, раптом що.

Тож, офіційні правила лишають дуже багато простору для арбітрів. Так, після матчів у справу вступають дисциплінарні органи, які можуть і штрафи накладати, і навіть, о жах, якусь дискваліфікацію виписати (чого, правда, у випадках із цими хамами і не траплялось). Але саме на корті суддя може дати попередження, зняти очко, гейм, або ж завершити матч на користь суперника винуватця.

В правилах прописано, що неспортивною вважається поведінка, яка явно суперечить нормам етики або завдає шкоди іміджу та цінностям спорту. Чи не тягнула тирада Медвєдєва на дискваліфікацію? Здається, цілком. Чи буде його покарано саме нею? Ой, навряд.

Знову буде штраф. Тисяч 15-20 доларів. Ну бо якщо за всі подвиги на Australian Open - 2025, які включали навіть розбиту камеру на корті, Медвєдєв отримав "всього" 76 тисяч доларів штрафу, то за що ж тут давати більше? Чи допомагають такі штрафи боротися з хамством на корті? Ну ми ж все самі бачимо, правда?

А чи варто взагалі із цим боротися? Це ж професійний спорт, емоції зашкалюють, на кону величезні гроші... Це зрозуміло. Так само зрозуміло, що ті ж футболісти матюкаються не менше, просто їхні слова не чутні за ревом трибун, якого в тенісі просто немає. Але, до речі, навіть у футболі дечому навчились - при розмовах спортсмени прикривають рота долонею, щоб навіть по губах не можна було прочитати все, що було наговорено.

Але вердикт все-одно такий: боротися варто. Можна назвати це ханжеством, але такій поведінці не місце в професійному спорті високих досягнень, особливо, в такому виді, як теніс. Топові спортсмени є прикладом для наслідування мільйонів дітей і підлітків, їхньою рольовою моделлю на життя. Вона точно має бути саме такою?

І є ще один момент, на який доведеться звернути увагу. Це було, звісно, ще те "задоволення", але при моніторингу руснявих спортивних ЗМІ не було помічено жодного коментаря від експертів із засудженням останніх слів Медвєдєва. Все обмежилось словами: "Ну це ж Даня", або ще краще: "Ну після таких зривів він же починав грати краще!". Тобто, хай матюкає увесь світ, головне, аби завівся.

Так, в індивідуальних видах спорту доволі складно прописати процедуру, наприклад, спілкування із арбітрами. Тут не зробиш так, щоб говорити дозволялось тільки капітану чи тренеру. Але закривати очі на проблему теж не можна. Бо все це стає неприємною тенденцією, через яку у багатьох може взагалі відпасти бажання дивитися теніс.

Скандалістів в тенісі вистачало завжди. Той самий Нік Кірьос взагалі, здається, не міг вийти на корт без того, аби не влаштувати "шоу" під час матчу. Але частіше це дійсно шоу, а не хамство. Емоції б'ють через край і у наших спортсменок, як у Марти Костюк, але це не стає традицією і тенденцією, в нецензурна лексика - взагалі випадки поодинокі. І точно за це ніхто нікого не виправдовує.

Але якщо згадувати легендарні скандали, то на першому місці точно будуть всі суперечки за участі Серени Вільямс. У півфіналі US Open - 2009 проти Кім Клійстерс лінійна зафіксувала "фут-фол", тобто заступ на другій подачі. Рахунок став критичним, бо Клійстерс отримала подвійний матч-бол, ну а Серена настільки розлютилась, що побігла із погрозами до лінійної. Вільямс отримала за це штрафне очко і програла матч. А потім ще й солідний штраф.

Були й інші інциденти. Серена після матчу з Наомі Осакою вже в 2018-му році на тому ж US Open, звинуватила суддю в сексизмі. Мовляв, арбітр не давав би попередження, якби на корті грали чоловіки. В попереджень у Серени в цій зустрічі було аж три - за коучінг, зламану ракетку і образу судді. За останнє Вільямс виписали штрафний гейм.

Взагалі Серена часто спілкувалась із суддями точно не дружньо. Колись під час матчу в Маямі вона видала на адресу найбільш відомого арбітра того часу Кадера Нуні такі слова: "Не чіпляйся. Вже нудить від цього. Вічно тобі щось не так".

Тож чи нова проблема хамства в тенісі? Напевно, що ні. Чи поглиблюється вона? Здається, що так. Чи хочеться аби це стало нормою для цього виду спорту? Тут вже кожен хай дає собі відповідь сам.

Теніс України в соцмережах: Facebook, Telegram і Twitter