Вже сьогодні Еліна Світоліна проведе фінальний поєдинок турніру WTA 1000 у Римі. Цей титульний матч для Світоліної стане 25-м в кар’єрі і в ньому Еліна може вибороти свій ювілейний 20-й трофей. А якщо говорити виключно про змагання рівня “тисячників”, то наразі у Еліни 4 трофеї, два з яких було здобуто саме в Римі, та одна поразка – вже цього сезону від Джессіки Пегули на змаганнях в Дубаї. Перед історичним для Світоліної фіналом пропонуємо згадати всі титульні матчі українців на рівні “тисячників”.
Джерело фото: Instagram, користувач: martakostyuk
Андрій Медвєдєв (5 фіналів Мастерсів, 4 титули)
Якою б контроверсійною фігурою не був Андрій Медвєдєв, але саме він є першим українським тенісистом, який вийшов на топовий рівень. 4-й рядок світового рейтингу, 4 трофеї на турнірах категорії Мастерс і історичний фінал Ролан Гарросу, до якого Медвєдєв дістався вже на спаді своєї кар’єри будучи 100-ю ракеткою світу. Той фінал заслуговує окремого матеріалу і ми його обов’язково створимо ближче до вирішальних стадій цьогорічного грунтового Турніру Великого Шолому.
Але сьогодні говоримо саме про досягнення Медвєдєва на Мастерсах. У свій перший фінал Андрій пробився ще у 1993-му році на змаганнях в Парижі, де поступився Горану Іванішевичу в трьох партіях. Тоді фінали Мастерсів ще грались із п’яти сетів, тож навряд можна говорити про серйозну боротьбу в тому протистоянні. Іванішевичу впевнено виграв два стартові сети – 6:4, 6:2. Медвєдєв спробував повернути інтригу і навіть дотягнув до тай-брейку третьої партії, але поступився – 6:7(2).
Фінал Мастерса в Парижі дуже допоміг Медвєдєву кваліфікуватися на Підсумковий Турнір ATP, де він здобув дві вражаючі перемоги на груповій стадії – переграв Джима Кур’є та Майкла Чанга. Але в півфіналі поступився Піту Сампрасу, причому без варіантів – 3:6, 0:6.
А вже наступного 1994-го року Медвєдєв виграв одразу 2 Мастерса. Спочатку Андрію підкорився турнір в Монте-Карло. На шляху до титулу українець переграв двох представників топ-10 світового рейтингу – вже згадуваного Джима Кур’є в чвертьфіналі, до речі, лише на тай-брейці вирішального сету, та Серхі Бругеру в титульному матчі. Іспанський тенісист, до речі, був діючим чемпіоном змагань.
Джерело фото: Instagram, користувач: ukrainiantennisportal
Другим трофеєм Медвєдєва в цьому сезоні став титул на Мастерсі в Гамбурзі. Цей турнір, в підсумку, стане улюбленим для Андрія, бо на ньому йому вдасться виграти одразу 3 титули. До 2007-го року Медвєдєв був найбільш титулованим спортсменом цих змагань, але його досягнення перевершив Роджер Федерер, який взяв 4 трофеї. А в 2008-му році турнір в Гамбурзі втратив статус Мастерса та отримав категорію ATP 500.
Так ось, в 1994-му Медвєдєв в напруженому фіналі здолав Євгенія Кафельнікова – 6:4, 6:4, 3:6, 6:3. А два наступні фінали в Гамбурзі Андрій вигравав максимально впевнено, віддавши суперникам всього по 6 геймів (нагадаємо, що фінали Мастерсів ще грались із п’яти партій). В 1995-му році Медвєдєв захистив титул, перегравши в фіналі Головна Іванішевича – 6:3, 6:2, 6:1. В 1997-му році українець виграв фінал проти Фелікса Мантіли з Іспанії – 6:0, 6:4, 6:2.
Якщо в 1994-му в Гамбурзі Медвєдєв не зустрічався із представниками топ-10 рейтингу (їх в сітці було не багато, та й вилітали вони на ранніх стадіях), то в 95-му і 97-му на шляху до титулу Андрій долав двох представників десятки. В 95-му це були Піт Сампрас (півфінал) та Горан Іванішевич (фінал), а в 97-му – Річард Крайчек (2-й раунд – 6:1, 6;1) та Євгеній Кафельніков (півфінал – 6:3, 6:1).
Після трофею в Гамбурзі у 97-му році Андрій Медвєдєв більше не діставався до вирішальних стадій на турнірах категорії Мастерс. Найбільш вдалим до самого завершення кар’єри був чвертьфінал в Індіан-Веллсі наступного 98-го року. Ну і, звісно, фінал Ролан Гарросу 99-го, про який ми домовились поговорити окремо.
Олександр Долгополов (1 титул в парному розряді)
Так, в одиночному розряді у українських чоловіків більше фіналів Мастерсів не було. Але був трофей у парному, причому трофей максимально сенсаційний. Але спочатку трохи про виступ Олександра Долгополова на Мастерсах в одиночному розряді.
Двічі Долгополову-молодшому, а саме так його часто називали в турі, не вистачало одного кроку до титульного матчу Мастерсів. В 2014-му в Індіан-Веллсі Олександр запалював по повній програмі – переграв в третьому колі на тай-брейці вирішального сету тодішнього лідера світового рейтингу Рафаеля Надаля, потім здолав Фабіо Фоньїні та Мілоша Раоніча, але не мав жодних шансів у півфіналі проти Роджера Федерера – 3:6, 1:6.
А в 2015-му Долгополов дістався до півфіналу Мастерса в Цинциннаті. Може гучних перемог на шляху до 1/2 фіналу було трохи менше, хоча, здолати Томаша Бердиха в чвертьфіналі було ще тим завданням. Але варто підкреслити те, що Олександр пробився у півфінал з кваліфікації. І цілком міг створити максимально гучну сенсацію, бо в боротьбі за вихід в титульний матч український тенісист виграв стартовий сет у Новака Джоковича, щоправда потім віддав дві наступні партії.
Ну а тепер про титул. На дворі був 2011-й рік, турнір в Індіан-Веллсі. Долгополов вже наводить шороху в одиночному розряді, але в парному він взагалі вперше в кар’єрі грає в основі Мастерса. Партнером Олександра стає бельгієць Ксав’є Малісс. Після жеребкування стає зрозуміло, що розраховувати на успіх точно не доводиться, але зіграти один-два матчі у своє задоволення цілком можна. Ну а далі…
Бердих/Тіпсаревич – перемога над цим дуетом із рахунком 10:8 на чемпіонському тай-брейці. Несподівано, але в парі буває всяке. А ось другий раунд – це була вже стовідсоткова сенсація: Долгополов і Малісс переграли самих братів Браянів – 10:7 на чемпіонському тай-брейці. Наступні жертви – знову брати, тільки тепер Марреї – Енді та Джеймі – 10:8 на чемпіонському тай-брейці.
У півфіналі знов дуже непрості суперники, як для парного розряду, легендарний дует Рохан Бопанна/Айсам уль хак Куреші. Але й тут перемога в третьому скороченому сеті – 10:8. Ну а в фіналі просто зашкал зіркових імен – Олександр і Ксав’є переграли швейцарський дует Роджер Федерер/Стен Ваврінка. Знову із використанням чемпіонського тай-брейку – 10:7.
Джерело фото: afp
Може правильно, а може й ні, але надалі Олександр Долгополов сконцентрувався на кар’єрі в одиночному розряді і далі третього кола на Мастерсах більше не діставався. Був ще один фінал на рівні ATP 250 в Брісбені у 2015-му, але в дуеті із Кеєм Нісікорі Долгополов його програв.
Жіночі парні фінали Татаркової та Ястремської, титул Людмили Кіченок
А ось серед дівчат перші успіхи на “тисячниках” прийшли саме в парному розряді. Перший фінал стався в 1998-му році, коли Олена Татаркова в дуеті із представницею ПАР Маріан де Свардт пробилась в титульний матч змагань в Цюріху. На жаль, трофей Олена та Маріан взяти не змогли, але цей фінал став свого роду історичним. Це був не тільки перший титульний матч на турнірах WTA 1000 за участі української тенісистки. В ньому свій перший спільний трофей на змаганнях цієї категорії взяли сестри Вільямс. Наступного, до речі, довелось чекати більше 10-ти років – Вінус та Серена виграли змагання в Мадриді в 2010-му році.
У тому фіналі Татаркова та Свардт навіть виграли першу партію – 7:5, але далі американки повністю перехопили ініціативу та віддали суперницям тільки 4 гейми в двох наступних сетах. Татаркова і Свардт разом виступали до 1999-го року. Вони встигли виграти турнір в Хобарті і пробились в фінал Вімблдону, але і його програли.
Драматично програла свій перший і єдиний фінал на турнірах WTA 1000 і Даяна Ястремська. В 2019-му році на змаганнях в Пекіні вона виступала в дуеті з Єлєною Остапенко і вже з перших матчів україно-латвійський дует почав створювати сенсації. В другому колі Даяна та Єлєна впевнено здолали першу пару турніру Шу Вей Се / Барбора Стрицова. Далі були перемоги над парою Ніколь Меліхар / Квета Пешке та над сестрами Плішковими у півфіналі.
А от в титульному матчі Ястремська і Остапенко поступились американській парі Софія Кенін / Бетані Маттек-Сендс. Після програного стартового сету Даяна і Єлєна переломили хід матчу, вирвали перемогу в другій партії на тай-брейці, але чемпіонський тай програли з рахунком 10:7.
Але Єлєна Остапенко свій трофей на “тисячниках” разом із українською спортсменкою таки виграла. Сталось це в 2022-му році у Цинциннаті, де латвійська тенісистка виступала разом із Людмилою Кіченок. Знаковим виявився півфінальний матч проти першої пари турніру – Вероніка Кудерметова / Елізе Мертенс. Його Кіченок і Остапенко виграли на чемпіонському тай-брейці з рахунком 10:5. А у фіналі в двох партіях Людмила і Єлєна переграли Ніколь Меліхар / Еллен Перес в двох партіях.
У Кіченок та Остапенко був і куди більш серйозний трофей – перемога на US Open – 2024, але надалі шляхи Людмили і Єлєни розійшлись.
Сенсаційний фінал Ангеліни Калініної
До змагань в Римі у 2023-му році Ангеліна Калініна підходила в статусі 30-ї сіяної. В активі українська тенісистка мала один чвертьфінал на тисячниках – в 22-му році вона поступилась на цій стадії в Мадриді Джил Тайхманн.
В стартових раундах турніру в столиці Італії Ангеліна впевнено пройшла Анну Блінкову та Софію Кенін, але в четвертому колі була зустріч із Медісон Кіз, в якій Калініна точно не була фавориткою. Але Ангеліна виборола перемогу після розгромної поразки в стартовому сеті – 2:6.
Із подальшими суперницями Калініній відверто пощастило. На тому турнірі взагалі представниці топ-8 посіву зіграли не найкращим чином, тож в 1/4 фіналу Ангеліна здолала Беатріс Хаддад-Маю (12-та ракетка змагань), а в півфіналі Вероніку Кудерметову (11-та ракетка). Обидві перемоги дались українській спортсменці в трьох партіях.
Матч із Хаддад Маєю взагалі став найдовшим в сезоні на той момент. Ангеліна витратила на перемогу навіть більше ніж 3 години і 40 хвилин ігрового часу. Ще майже 3 години Калініна витратила на перемогу над Кудерметовою. В підсумку, фізичних сил на фінал проти Єлєни Рибакіної українській тенісистці просто не вистачило. Ангеліна була змушена знятися з фіналу на самому початку другого сету.
Історична перемога Костюк в Мадриді
Найсвіжіший, а тому найбільш пам’ятний тріумф для українських тенісисток стався два тижні тому на змаганнях в Мадриді. Марта Костюк провела просто фантастичні змагання і заслужено взяла перший в кар’єрі тисячник. Хоча, буквально за місяць до цього українська тенісистка перебувала далеко не в найкращих кондиціях.
Марта не надто вдала виступала в Індіан-Веллсі та Маямі, де програла 2 матчі Єлєні Рибакіній. Марта відмовилась від участі в турнірі у Штутгарті, бо не захотіла знову грати проти топ-суперниць вже на стартових стадіях. У когось така ідея викликала іронічну посмішку, але подальший розвиток подій показав, наскільки ж правильною вона була.
Марта поїхала в Руан, де виграла титул, хоча і відверто мучилась в кілької матчах ранніх стадій. Ну а далі – ви всі прекрасно пам’ятаєте феєричні виступи Костюк в Мадриді – розгром Джессіки Пегули в третьому колі, спокійні перемоги над Макнеллі та Носковою, трохи нервовий матч проти Потапової в півфіналі і вишенька на торті – прекрасний фінал проти нейтральної Мірри Андрєєвої.
Марта знялась з турніру в Римі, що теж може бути абсолютно правильним рішенням перед стартом Ролан Гарросу. До речі, Костюк потрапляє в перелік претенденток на титул за версією багатьох тенісних аналітиків. А чому б і ні?
Еліна Світоліна – рекордсменка за фіналами
Ну і, зрозуміло, наша рекордсменка за фіналами на тисячниках – Еліна Світоліна. Загалом про її титули і фінали можна говорити довго, тому сконцентруємось виключно на змаганнях категорії WTA 1000. Найбільш успішним в цьому плані був 2017-й рік, коли Еліна виграла одразу 3 трофеї на цих турнірах.
Почалось все зі змагань в Дубаї. Протягом того турніру Світоліна віддала всього 1 сет – в третьому раунді американській тенісистці Крістіні МакХейл. Далі був розгром Лорен Девіс, впевнена перемога над першою ракеткою Ангелік Кербер і “вікторія” в фінальному матчі проти Каролін Возняцкі. Майже без боротьби – 6:4, 6:2.
Далі у Еліни був невеликий спад у грі – ранні вильоти в Індіан-Веллсі та Маямі, поразка на самому старті змагань в Мадриді. Але на турнірі в Римі Світоліна повернула собі впевненість у грі та взяла другий в кар’єрі та сезоні трофей на тисячниках.
Знову непростим був матч третього кола, в якому Еліна програла стартовий сет Моні Бартель, але потім відвісила німкені дві “баранки” – 3:6, 6:0, 6:0. В чвертьфіналі Світоліна впевнено переграла 2-гу ракетку Кароліну Плішкову, ну а в півфіналі вдалось зекономити трохи сил – Гарбіньє Мугуруса знялась за рахунку 4:1 на користь української тенісистки в стартовому сеті.
Титульний матч проти Сімони Халеп видався максимально складним. Світоліна програла стартовий сет і лише в важкій боротьбі забрала другу партію – 7:5. Але у вирішальному відрізку матчу Еліна вже повністю домінувала на корті – 6:1.
Продовжилась феєрія вже на наступному тисячнику в Торонто. На шляху до трофею у Еліни було кілька знакових матчів – розгром Вінус Вільямс в третьому колі (6:2, 6:1), важка перемога над Мугурусою в чвертьфіналі (4:6, 6:4, 6:3), повне знищення Сімони Халеп (6:1, 6:1) і “баранка” для Каролін Возняцкі у титульному матчі (6:4, 6:0).
В наступному році Еліна спромоглась захистити титул в Римі, причому знову переграла в фіналі Сімону Халеп. Але спочатку знов був зачаклований матч третього кола, в якому Світоліна зіткнулась із серйозними проблемами. Українська спортсменка примудрилась під нуль програти стартовий сет Касаткіній, але в підсумку здійснила камбек – 0:6, 6:3, 6:2. Далі Еліна сетів вже не програвала. Кербер, Контавейт, Халеп в фіналі – всіх Світоліна обігрувала в двох партіях, а Сімоні в титульному матчі навіть баранку відвісила – 6:0, 6:4.
У фінальні стадії тисячників після 2018-го року Світоліна повернулась тільки цього сезону. Причини зрозумілі, декретна відпустка, повернення форми, серйозне посилення конкуренції в турі. І саме на початку 26-го року Еліна програла свій перший фінал на WTA 1000.
Турнір в Дубаї взагалі складався для Еліни не найлегшим чином. Мучилась Світоліна і з Беліндою Бенчіч, і з Антонією Ружич. Ну а матч проти Коко Гофф, який стався в півфіналі, Еліна називає неземним і планує його передивлятися перед фіналом поточного турніру в Римі. В підсумку сил на фінал проти Пегули просто не вистачило, але і сам факт повернення Світоліної в фінал тисячника після майже 8-ми років відсутності на таких стадіях, вже радує.
Ну і фінал в Римі. Улюблений турнір Еліни, якщо дивитися на кількість титулів. Добре знайома суперниця – Коко Гофф, яку Світоліна цього сезону обігрувала вже двічі. Варто боротися за п’ятий титул на турнірах WTA 1000.
