Єлєна Рибакіна завершує Відкритий Чемпіонат США не тільки в статусі новоспеченої першої ракетки світу, а й із титулом американського мейджора в руках. В фіналі US Open – 2026 представниця Казахстану в трьох партіях переграла поки ще діючу лідерку жіночого тенісу нейтралку Аріну Сабаленко. На перемогу в дуже складному та нервовому протистоянні Рибакіна витратила трохи більше 2 годин і 20 хвилин ігрового часу.
(2) Єлєна Рибакіна – (1) Аріна Сабаленко – 6:4, 5:7, 6:2
Джерело фото: x.com, користувач: US Open Tennis
Цей фінальний матч, окрім того, що дійсно став окрасою всього жіночого турніру на US Open – 2026, показав дуже важливий факт. Єлєна Рибакіна лишається єдиною спортсменкою в турі, яка може стабільно створювати проблеми Сабаленко та здобувати перемоги над цією тенісисткою. Не просто раз-другий скористатися нервами чи ігровими спадами нейтралки, а стабільно нав’язувати їй боротьбу та досягати результату. І у цього є не тільки, і можливо навіть не стільки ігрові причини.
Багато чого криється в сфері психології. Сабаленко прекрасно розуміє, що більшість суперниць вона ламає ще до виходу на корт виключно своїм статусом. Ті, хто відмовляється програвати матч ще до його старту, часто сипляться після перших же геймів, коли Аріна вмикає свої потужні постріли з усіх можливих позицій. І, насправді, не так важливо, скільки з них потрапить в корт. Нейтралка позначає свій намір методично вибивати опонентку з корту і всі прекрасно розуміють, що з десяток своїх віннерів із захмарними швидкостями польоту м’яча Сабаленко таки знайде. Розуміють і не витримують.
На Рибакіну все це не діє. Єлєна абсолютно ніяк не реагує, принаймні ззовні, на будь-які дії суперниці. От в стартовому сеті фіналу Сабаленко більше спілкувалась на підвищених тонах із собою, своєю командою, трибунами і вищими силами, аніж грала. А представниця Казахстану ніби не помічала цих спроб вивести її з рівноваги. Єлєна лишалась сконцентрованою на собі, тримала емоції під замком, чим, здається, ще більше дратувала Аріну.
І майже від самого початку стартового сету Рибакіна почала знаходити свої шанси на прийомі. Подача у Єлєни поки працювала безвідмовно. В третьому геймі Сабаленко врятувалась з трьох брейк-поінтів, в п’ятому – упустила подачу, в сьомому – знову дозволила Рибакіній боротися і заробити брейковий м’яч.
Нейтралка заводила себе, відігравалась, намагалась перетворити матч на гру нервів, в якій у неї було б значно більше шансів, але на даний момент не працювало нічого. Рибакіна із кам’яним обличчям і максимальною стабільністю на подачі довела партію до перемоги.
І, до речі, про подачу Єлєни. В першому сеті вона влучала першим м’ячем із катастрофічним показником в 27%! Так, Рибакіна свідомо йшла на загострення першої подачі, але влучати навіть менше ніж з кожної третьої спроби – це занадто. І навіть із такими цифрами представниця Казахстану не дозволила Сабаленко заробити бодай один брейк-поінт.
В другому сеті Аріна, здається, витиснула із себе максимум. На більше безпрапорна спортсменка наразі просто не здатна. Це був той фрагмент зустрічі, в якому Сабаленко лишилась в плюсі по співвідношенню віннерсів і помилок. Це був єдиний відрізок, коли вона дійсно притиснула суперницю і Рибакіна навіть трохи розгубилась.
Найбільш очевидним це стало наприкінці партії. В десятому геймі Сабаленко заробила свої перші в зустрічі брейк-поінти, які, до того ж, були ще й сет-болами для неї. Єлєна втримала подачу і продовжила боротися хоча б за тай-брейк. Але в 12-му геймі Рибакіна на нього не подала і дозволила суперниці перевести фінал у вирішальний сет.
Здавалося б, ось він – переломний момент. От епізод, в якому емоції спрацювали і Сабаленко має на куражі ще більше посилювати гру і схиляти шальки терезів на свою користь. Але з Рибакіною це не працює. Та й сама Аріна вже витиснула із себе максимум наприкінці другої партії. І резервів на те, аби ще посилити гру, чи, принаймні, втримати темп, у неї вже не було.
Методичність, із якою діяла Єлєна, дійсно викликає захоплення. В грі Рибакіної нічого не змінилось навіть після того, як на самому початку сету вона змогла повести із брейком. Захмарна концентрація лишилась і тоді, коли новоспечена перша ракетка світу вдруге відзначилась на прийомі. Рибакіна спокійно подала на чемпіонство і взяла свій третій в кар’єрі Грендслем.
Напевно, якби Єлєна програла цей фінал, від експертів і вболівальників було б чимало критики. Мовляв, як так, піднятися на першу сходинку рейтингу, але при цьому віддати титул головній суперниці в турі. А тепер питань до Рибакіної бути не може. І перша сходинка, і трофей йдуть в її актив абсолютно заслужено.
