Історичне протистояння для збірної України – перший в історії фінал Кубку Біллі Джин Кінг. Попри всі проблеми, скандали і негаразди українська команда пробивається в титульний матч головних жіночих командних змагань, вибивши на шляху до нього, діючих чемпіонок турніру. Матч, в якому наші дівчата точно не є фаворитками, проте говорити, що шансів на перемогу і трофей у них немає, теж не можна. Наскільки б грізним не виглядав склад збірної Чехії, маємо боротися, вірити і вболівати.
Отже, сьогодні в 12:00 за київським часом в китайському Шеньчжені буде розіграно Кубок Біллі Джин Кінг – 2026. Сенсацій на шляху до фіналу не сталось. До нього пробились саме ті збірні, які мали найбільш зірковий і бойовий склад. Так, навіть після відмови Марти Костюк від участі у змаганнях через травму, українська збірна лишалась в переліку фаворитів турніру. Бо інші збірні, в більшості своїй, найкращих спортсменок привезти в Китай так і не змогли.
Це, звісно, не стосується збірної Італії, яку Ангеліна Калініна і Еліна Світоліна впевнено здолали у півфіналі. І, зрозуміло, не стосується головних фавориток змагань – команди Чехії. Барбора Стрицова пред фінальним протистоянням має приємний головний біль – кого виставити на одиночні матчі? Адже у складі одразу 4 представниці топ-20 світового рейтингу і дві представниці чільної десятки. Кого поставити в разі необхідності в дует до Катеріни Сінякової – лідерки парного жіночого рейтингу?
Є очевидні варіанти – Мухова і Носкова в одиночних матчах і сподівання на те, що ламати голову щодо парної комбінації взагалі не доведеться. Але навіть якщо заявити на перший матч четверту ракетку збірної Сару Бейлек, саме вона буде фавориткою протистояння із Ангеліною Калініною. Таких експериментів в фіналі, скоріше за все не буде. І якщо функціонально лідерки чеської збірної готові до боротьби, скоріш за все, побачимо в перших двох протистояннях Кароліну та Лінду. Але варіанти, які відкриваються перед Стрицовою – найкращий показник глибини складу наших сьогоднішніх суперниць по фіналу.
Чеська збірна буде налаштована брати титул. Маючи в активі 7 титулів саме як збірна Чехії (про Чехословаччину зараз говорити не будемо), ця команда не грала у фіналах ще з 2018-го року. І це при тому, що якість чеської тенісної школи не викликає жодних сумнівів. Подивіться хоча б на кількість спортсменок в топ-100 світового рейтингу. Але ось цей тиск – статус фавориток, очікування першого за тривалий час титулу – може зіграти не на руку нашим опоненткам.
Збірна України ж, навпаки, зробила те, що вона мала робити. Не без пригод здолала команду Бельгії, яка приїхала точно не найкращим складом. Переграла минулорічних чемпіонок – команду Італії. Так, суперниці по півфіналу були в бойовому складі, але стан тої самої Коччаретто змусив випускати в якості другого номера молоду Грант. Та й у Паоліні не було жодних шансів проти вмотивованої на 200 відсотків Світоліної.
Так, тепер, коли до омріяного історичного титулу лишається всього один крок, хвилювання буде зашкалювати. Але ключ до успіху в цьому матчі в іншому – вийти на корт і показати все, що ти можеш на дану хвилину. Не озиратися на результат, бо за поразку в цьому протистоянні, якщо вона станеться у боротьбі, ніхто точно не засудить. Такі об’єктивні обставини, які мають розуміти всі вболівальники.
Еліна, якщо вона вийде на матч настільки ж зарядженою, як вчора, цілком може впоратися з Носковою. Так, потрібно вигадувати протидію подачам Лінди, але давайте згадаємо, як вчора Світоліна повертала перші м’ячі від Паоліні. Я не буду порівнювати швидкості від Ясміне та Носкової – це подачі з різних планет. Але працювати в прийомі Світоліна точно вміє. І парочка прийомів на виліт першого м’яча цілком може вибити Носкову зі стану рівноваги. А Лінда без першої подачі – це зовсім не та суперниця, від вигляду якої мають труситися коліна.
Ангеліна в Шеньчжені грала проти спортсменок з-за меж топ-100 світового рейтингу. Яким було хвилювання Калініної можемо судити, хоча б, по першому сету матчу із Бельгією. Але коли українська спортсменка відкинула мандраж і почала грати, теніс у її виконанні відверто подобався.
Ангеліна шикарно відпрацювала зустріч із Грант в контексті гри на власній подачі. І якщо вдасться зберегти цю стабільність, чому б не нав’язати боротьбу Муховій? Так, Кароліна представляє топ-десятку. Так, перемог над суперницями такого рівня у Ангеліни не так багато і востаннє вона вибивала із боротьби спортсменку із топ-10 більше двох років тому. Але завдання продовжити переможну серію за збірну хоч і виглядає вкрай важким, але точно не є “місією нездійсненою”.
Про пару говорити не хочеться, бо є відчуття, що, як і в матчі проти італійської збірної, задля перемоги нам треба вигравати два одиночних протистояння. Коли у суперниць в складі є перша ракетка світу в парі і ще кілька спортсменок, які можуть скласти їй дует і точно триматися на рівні, розраховувати на третій матч аж надто оптимістично. Але, знову таки, Сінякова здобувала всі свої гучні перемоги в парі останнім часом виключно із Тейлор Таунсенд. А до цього – із Барборою Крейчиковою. Тому питання зіграності із партнеркою може вийти на перший план. Зрозуміло, що та сама проблема і у Кіченок з Калініною, якщо пару гратимуть саме вони. Але сенсація в парній зустрічі також можлива.
Як би не склався цей матч, наше завдання – вболівати і підтримувати. І просто насолоджуватися тим фактом, що збірна України грає у фіналі Кубку Біллі Джин Кінг. Згадаєте, коли щось подібне траплялось в ігрових командних видах спорту? Отож бо й воно.
