Цей півфінал точно був очікуваним. Яннік Сіннер – Новак Джокович – хіба може бути краща вивіска для битви за місце в титульному матчі Вімблдонського турніру? З іншого боку, цей півфінал геть не був очевидним. І якщо Сіннеру дістатись до цієї стадії мейджора міг завадити хіба що власний психологічний стан або проблеми зі здоров`ям, то Джоковича цілком міг зупинити Фелікс Оже-Альяссім в чвертьфіналі, що теж було б справедливим результатом. Але, сербський тенісист впорався і продовжує боротьбу за вихід у фінал лондонського мейджора. Чи є в нього шанси на це проти першої ракетки світу і діючого чемпіона? Давайте розбиратися разом.
Джерело фото: wimbledon.com
Січень 2026-го року. Мельбурн. Півфінал Australian Open. Яннік Сіннер – Новак Джокович. На той момент сербський тенісист ось уже два з половиною роки не перемагав Сіннера. Серія без перемог над Янніком нараховувала вже 5 матчів поспіль на всіх можливих турнірах – в Кубку Девіса, на Мастерсі в Шанхаї, на трьох Турнірах Великого Шолому – в Мельбурні у 2024-му, на Ролан Гаррос та Вімблдоні в 2025-му. Давайте згадаємо ці дні і спробуємо відповісти чесно на питання, а чи вірив хтось тоді у перемогу Джоковича? А вона сталась. В напруженому п`ятисетовому протистоянні Новак переміг і пробився у черговий фінал мейджора, який він, правда, програв Карлосу Алькарасу.
Так, ці події вже історія, але можна провести багато паралелей, тож чому б Новаку і не повторити той сенсаційний результат. Практика показала – сербський ветеран все ще може перемагати топів на Турнірах Великого Шолому, тобто, у п`ятисетовому форматі.
Правда, є одна велика відмінність. Давайте згадаємо змагання в Мельбурні. Тоді Новак три стартові кола пройшов в трьох партіях, потім взагалі відпочивав, оскільки Якуб Меншик знявся ще до початку поєдинку 1/8 фіналу, а потім… Була та сама травма Лоренцо Музетті, який знявся виграючи у Джоковича 2:0 по сетах. Але, як би там не було, Новак не провів на корті стільки годин, як на цьогорічному Вімблдоні.
Зараз за плечима у Новака не тільки важкий п`ятисетовий матч проти Фелікса Оже-Альяссіма, який він виграв тільки на чемпіонському тай-брейці. Джокович віддавав партії, починаючи зі стартового кола – і Їбіну Ву, і Артуру Рендеркнеку, і Роману Сафіулліну. Хіба що потенційно найважчий матч другого раунду проти Стефаноса Ціціпаса сербський ветеран провів на фантастичному рівні без видимих спадів і впорався в трьох партіях. В усіх інших поєдинках питання до гри були.
Сіннер же, навпаки, тільки в стартовому колі сам собі вигадав проблеми, коли тільки в п`яти партіях здолав Міоміра Кецмановича. І це одразу ж наштовхнуло на роздуми про готовність Янніка до боротьби на кортах Лондона після пам`ятних проблем на Ролан Гаррос. Але італійський спортсмен всі ці питання швидко зняв, коли виграв чотири наступні зустрічі без жодного відданого суперникам сету.
Правда, суперники ці у Сіннера були точно не з когорти топових тенісистів. Проти жодного сіяного спортсмена до півфіналу Яннік так і не зіграв. Хоча, потенційно, сітка у діючого чемпіона була не дуже і простою – Бусе в третьому раунді, Ходар або Дардері в четвертому, Медвєдєв, Рууд або той же Хуркач – в чвертьфіналі. Але всі ці спортсмени вилетіли раніше, тож грав Яннік проти Бруксбі, Мочізукі та Штруффа. При всій повазі, але це не ті тенісисти, по матчам із якими можна оцінювати чемпіонські перспективи Янніка.
Але точно можна сказати, що сили завдяки такій легкій сітці Сіннер точно зекономив. Втомлений після марафону із Оже-Альяссімом Джокович і свіжий Яннік Сіннер, який легко дістався до півфіналу. Здавалося б, питання про фаворита можна знімати. Але давайте переформулюємо це речення. І скажемо так: Новак Джокович, який відчув ігровий ритм і набрав хід на траві проти Янніка Сіннера, який так і не зміг перевірити себе на міцність на цьому покритті. Погодьтесь, зміна формулювання змінює і очікування від матчу.
Я не бачу особливого сенсу говорити про історію особистих протистоянь між цими спортсменами. Сіннер в ній попереду – 6:5, але півфінал Вімблдону в цьому плані точно буде починатися з чистого аркушу паперу. Спортсмени на такому рівні дивляться на попередні матчі хіба що для того, аби проаналізувати їх та підгледіти якісь тактичні рішення, а не для того, аби рахувати статистику особистих зустрічей.
Так само немає сенсу говорити про те, яким за ліком буде фінал мейджора для кожного тенісиста в разі успіху. Рахувати, на який за ліком титул претендує той самий Джокович. Вивіска цього протистояння настільки яскрава і інтригуюча, що ці цифри ваги зустрічі точно не додадуть. Просто повторимось ще раз. Півфінал Вімблдону. Яннік Сіннер проти Новака Джоковича. Хіба потрібно говорити щось іще для того, аби змусити всіх прихильників тенісу дивитися це протистояння?
